В природі у марабу практично немає природних ворогів, але чисельність кожного виду на даний момент навряд чи перевалить за 1000 через повсюдне знищення їх природних місцезростань.
Хоч марабу і викликають огиду у більшості людей, ці птахи приносять чималу користь.
Гниюча плоть, залишена хижаками, розкладаючись на пекучому сонці, здатна стати причиною інфекції, принести неймовірний шкоду як людині, так і тваринам. Саме марабу (ну і звичайно ж грифи) в подібному випадку виступають в ролі санітара.
Зазвичай спочатку грифи роздирають тушу тварини, роздираючи шкіру. А марабу, вичікуючи слушний момент, одним рухом вихоплюють ласий шматочок мертвої плоті, після чого знову відходять в сторону в очікуванні наступного зручного моменту.
Так по черзі грифи і марабу з’їдають все м’ясо, залишаючи на сонці лише голий скелет. Ненажерливість цих птахів гарантує якісне позбавлення місць їх проживання від гниючих залишків різних тварин.