Особливості та середовище жулана

Жулан— родич горобця, вони відносяться до одного загону. Це пташка не надто велика, завдовжки до 18 см, а вагою лише 28р.

Навіть зовнішністю ці родичі схожі, тільки жулан звичайний трохи яскравіше оперенням.

І, звичайно, самець найбільш красивий. Головка у жулана сірого кольору, а крила і спинка з червоним відтінком. Уздовж очей йде яскрава чорна смужка. Грудка і живіт світлі, з легким рожевим відтінком, а хвостик чорно – білий. Самочки набагато скромніше.

Молодь, як і самки, не мають надто помітною забарвлення, щоправда, вони строкатіше самочок. І у молодого покоління ноги світліше, ніж у батьків. У пташенят і зовсім ноги світлі.

Цікаво те, що при співі жулан копіює голоси і трелі інших пернатих. Правда, голос у нього не надто гучний, і насолоджуватися руладами проблематично, та і почути цього співака вдається нечасто.

Птаха хоч і не велика, але дуже грізний хижак, серйозний помічник у садах і городах, адже вона винищує не тільки безліч комах, але ловить навіть мишей.

Цей дивовижний пернатий хижак вибирає для життя такі ліси, де великий простір зайнято чагарником, де багато світла. Йому підійдуть і площі після пожежі, добре себе почуває на узліссях, у скверах, паркових та садових зонах.

Зустріти жулана звичайного можна в Європі і в Азії, але з-за того, що він не переносить сильних холодів, то з наближенням холодів він відлітає в Африку.

Характер і спосіб життя птиці жулан

Не даремно ці птахи вибирають кущі. Вони люблять довго просиджувати на самій верхівці куща, у якого колючі гілки, і вертіти головою в усіх напрямках.

Дивіться також:  Будинковий сич. Спосіб життя і середовище проживання будинкового сича

Це так маленький хижак визирає свою здобич. Якщо на гілку всядеться молода птаха, то вона буде не тільки вертіти головою, але і завзято смикати хвостом. Це вже мисливська традиція.

На фото птах жулан звичайний

Вистежувати і наздоганяти свою здобич жулани воліють в самоті, в такій справі їм не потрібна допомога всієї зграї. Дуже рідко хижак полює в парі.

Гнізда ці пернаті представники влаштовують в самій гущі колючих кущів, адже бурхлива рослинність добре приховає будинок від непотрібних гостей, а продиратися крізь колючки захочеться не кожному звіру. Нерідко гніздо жулана можна виявити недалеко від гнізд яструбиних славок.

Дуже люблять сибірські жулани вити гнізда неподалік від води. Тут і їжі багато, і огляд чудовий. Жулан уважно стежить за тим, щоб не зустріти ворогів.

А як тільки він помічає щось тривожне, то попереджає про небезпеку всіх, хто знаходиться поруч. У тривожних ситуаціях жулани неспокійно кричать, смикають хвостами, ведуть себе грізно й страшно.

Треба сказати, що ці пташки хоробрі птиці. Побачивши, наприклад, людини, жулан попереджає гучним криком супротивника, але не відлітає, а залишається на самому увазі.

Таке тривожне поведінка привертає родичів, і вони об’єднуються в єдиному крику. Над лісом чути жахливий шум і гамір, і це дуже часто відлякує навіть серйозного хижака.

Харчування жулана

Ці пташки м’ясоїдні, тому вони в безлічі вживають комах. Для їжі вибирають не дрібну літаючу видобуток – товстих жуков, джмелів, ос, бабок, мотилів. Їх жулан ловить і з’їдає прямо на льоту.

Але є у нього видобуток і побільше – жаби, гризуни, ящірки. Таку їжу на льоту не з’їси. Але у цього пернатого є дивовижний метод поглинання їжі. Можна сказати, що жулани використовують свої «столові прилади».

Дивіться також:  Синиця птах. Спосіб життя і середовище проживання синиці

На фото сибірський жулан

А метод полягає в наступному — їжа нанизується на великий гострий шип (якщо шипа під лапою немає, підійде і колючий дріт, і гостра гілка), і вже з цього шипа естет відриває шматочки і спокійно обідає.

Такий спосіб трапези не дається пташенятам жулана від природи, це треба набути з досвідом. Молодь набиває собі про шипи серйозні садна і синці, але все ж, опановує складною наукою.

Трапляється, що їжі настільки багато, що поодинці її з’їсти неможливо, але «гурман» не збирається ділитися, він влаштовує комору серед розвилки гілок, і приберігає їду на «чорний день».

Такі «чорні дні» трапляються не рідко. Адже в дощові дні комахи ховаються, знайти їх важко, а часом і просто неможливо. Виручає комора. І якщо в коморі їжі недостатньо, то це настільки ускладнює життя жулана, що навіть позначається на потомстві.

Розмноження та тривалість життя жулана

Хоч жулани і відлітають в Африку на зимівлю, але кублитися вони повертаються в Європу чи Азію. Першими повертаються самці, пізніше самки прилітають, і вже потім можна бачити, як відбувається утворення пар. Самці демонструють «дамам» всі свої вміння – співають голосами різних птахів, передають трелі різних пернатих і красуються пір’ям.

Після того, як самочки визначаються з вибором, вони приступають до створення гнізда. Гніздо важко назвати зразком акуратності, це якась подоба купки, яка складається з всього, що знайдеться -гілочок, сухої трави, клаптиків паперу, мотузок, моху і засохлих листя.

На фото гніздо птаха жулан

Влаштовують у самому густому місці куща, щоб до грунту було не менше 1, 5 м. Трапляється, що гніздо будується і на деревах.

Дивіться також:  Шуліка птах. Спосіб життя і середовище проживання шуліку

В кінці травня, початку червня в гніздо відкладається 4-6 яєць кремового, рожевого або строкатого забарвлення. Яйця в гнізді лежать не хаотично, а кругом, гострими кінцями всередину. Самка сідає на кладку, а глава сімейства знаходиться поблизу, приносить корм самиці і стежить за порядком в гнізді. Через 14-18 днів з’являється потомство.

Самець охороняє свій будинок від ворогів, і в цей час він особливо агресивний. Він не замислюючись, може кинутися і на людину. При наближенні ворога самка непомітно вилітає з гнізда, а самець, який завжди знаходиться поряд, пікірує над хижаком, попереджаючи його грізним криком.

На фото пара жуланов з пташенятами

Якщо голос не відлякує ворога, тоді сміливий жулан кидається прямо на голову непрошеного гостя і починає довбати його дзьобом, завдаючи серйозні рани.

Пташенята перебувають у гнізді близько півмісяця. Проте, вони ще не здатні самостійно ловити собі їжу, і батьки догодовують їх ще 2 тижні. Дуже непросто доводиться парі, коли в їх кладку зозуля приносить свої яйця, а вона, чомусь, найчастіше підкидає своє потомство саме парі жуланов. У цьому випадку, рідні пташенята пари гинуть – їх виштовхує з гнізда великий «приймак». У природі жулани доживають до 15 років.

Back to Top