Особливості та середовище винторогого козла
Винторогий козел (мархур) відноситься до загону парнокопитних родини порожнисторогі. Свою назву цей рід гірських козлів отримав за рахунок незвичайної форми рогів, які у самців плоскі, великі за розміром і закручені у вигляді спіралі гвинта.
Цікаво ще й те, що витки рогів практично абсолютно симетричні і лівий ріг скручений в ліву сторону, а правий в праву. Роги досягають зрілого самця близько 1,5 метра, у самок набагато менше, всього 20-30 см, але при цьому чітко видно спіральне скручування.
Довжина тіла дорослої особини може досягати до 2 метрів, рідко більше, висота в холці — 85-90 см, вага тварини не більше 95 кг, як правило, доросла самка за всіма параметрами менше самця.
Свята козли, залежно від сезону, мають різне забарвлення і густоти волосяного покриву. У зимовий період вони можуть бути рудувато-сірими, просто сірими або білими, з багатим підшерстком з довгою і густою шерстю.
На грудях і шиї підвіс (борода) з довгих темних волосся, який у холодну пору року стає густішим. Влітку ж можна зустріти яскраво-рудого мархура з більш коротким і рідким волоссям, у якого голова трохи темніше основного кольору і білувато-сіра черево.
Шия і груди винторогого козла покрита довгою шерстю білого кольору з темним довгим волоссям попереду. Мархуры мешкають на крутих схилах ущелин, урвищ і скель, що деколи досягають висоти до 3500 метрів.
Витривала і спритна тварина —винторогий козел фото якого представлені на сайті, здатне легко та швидко піднятися по прямовисній скелі в пошуках рослинності. Його можна зустріти в горах Східного Пакистану, Північно-західної Індії, Афганістану, рідше у високогір’ї Туркменії і на хребті Бабадагу в Таджикистані.
