В Дарвіні стандартне явище – дощ з папуг. Поблизу австралійського міста ростуть рослини, нектар яких викликає у пернатих стан, близький до сп’яніння. Квіти нешкідливі для птахів, але порушують їх координацію, викликають часткове оніміння. Німіють і голосові зв’язки.

В такому стані папугу говорити не навчиш. Але, ті, хто займається цим, як правило, тримають пернатих будинку, годують непьянящей їжею. Поговоримо про те, як у стандартній ситуації спонукати птицю до освоєння людської мови. Однак, для початку, розберемося, чи всі папуги – здібні учні.

Гомінкі види папуг

Найбільш популярні серед росіян хвилясті папуги не є в справі вивчення риторики відмінниками, хоча і здатні до перенятию людської мови. Однак, словниковий запас хвилястих представників виду, як правило, невеликий – близько 10-ти, 20-ти слів. Стільки ж засвоюють і кореллі.

Це австралійські птахи розміром з невеликого голуба. Забарвлення у представників виду сірий. Голова має світлий тон, жовтий чубчик і червоно-оранжеві плями на щоках. Перед тим, як навчити папугу розмовляти корелла, слухають голос пташенят. Ті з них, в списку яких вгадуються ноти, уривки мелодій – зможуть спілкуватися.

Найбільш талановитими учнями стають жако. Це птахи сірого кольору, близько 40-ка сантиметрів в довжину. Дзьоб пернатого чорний, загнутий. Навчити папугу розмовляти легко, якщо птиця не дикун. Так іменують особин, виловлених в природі. З них мова переймають лише близько 40%.

А ось серед потомства одомашнених особин говорити можуть майже 100%. Особливість жако – чіткість вимови, точне копіювання інтонації. За вимовою папугу зрозуміло, жіночий голос, чоловічий чи дитячий.

Дивіться також:  Лама. Середовище проживання і особливості лами
Back to Top