Особливості та середовище вухатого їжака
Вухатий їжак (від латинського Hemiechinus) – це один з родів ссавців із великої родини їжакових.
Відрізняються вони від інших представників свого сімейства випирають довгими, загостреними до кінчика вуха. Довжина вух залежно від виду досягає трьох-п’яти сантиметрів.
Рід вухатих їжаків включає в себе всього шість видів:
-
Голобрюхий (від латинського nudiventris);
-
Індійський (від латинського micropus);
-
Длинноиглый, він же темноиглый або лисий (hypomelas);
-
Вухатий (від латинського auritus);
-
Ошийниковий (від латинського collaris);
-
Ефіопський (від латинського aethiopicus).
Деякі групи вчених відносять до цього роду ще і такий вид як карликові африканські вухаті їжаки з-за того, що вони теж мають довгі вуха, але все-таки в загальновизнаної класифікації даний вид віднесено до окремого роду – Африканські єжи.
Середовище існування цього роду не сильно велика. Їх поширення відбувається в Азії, Північній Африці і на південно-сході Європи. На територіях нашої країни мешкає всього лише один з видів – це вухатий їжак.
Це досить дрібне ссавець, розмір його тіла не перевищує 25-30 сантиметрів при середній вазі в 500-600 грам.
Найбільшими (важкими) представниками роду є длинноиглые єжи – їх маса тіла доходить до 700-900 грамів.
Спина у всіх видів покрита голками сірих і коричневих кольорів. З боків, на мордочці і на череві голки відсутні, а замість них зростає хутряний покрив світлих тонів.
Голова невелика з витягнутою мордочкою і довгими вухами, що досягають розмірів більше половини голови. Досить великий рот, наповнений 36-ма міцними потужними зубами.