З давніх часів цикаду вважають комах, втілює безсмертя. Можливо, це пов’язували з великою тривалістю життя і надзвичайною її зовнішністю.

Стародавні греки вважали, що у цикад немає крові, а єдиною її їжею є роса. Саме цих комах поміщали в ротову порожнину мерців, тим самим забезпечуючи їм безсмертя.

Цикада – емблема Тіфона, що здобув вічне життя, але не молодість. Старіння і слабкість перетворили його на цикаду. А згідно легенді про Титані, якого любила богиня зорі Еос, вона була змушена зробити його цикадой, т. к. не змогла запобігти старіння Титану.

Також цикада символізує зміну світла і пітьми. Давні греки приносили цикаду Аполлону, богу Сонця.

У китайців цикада символ воскресіння. Одночасно з нею пов’язують вічну юність, безсмертя, очищення від вад. Висушена цикада носили як амулет, що протистоїть смерті. Японці чують у співі комахи голоси батьківщини, спокій і єднання з природою.

Особливості та середовище цикад

Цикада – комаха, що зустрічається у всьому світі, переважно в теплих регіонах, де є лісові насадження. Виняток становлять полярні й приполярні райони. Відмінності видів підряду цикадовий розрізняються тільки за розмірами і кольором. Найвідоміше сімейство – це півчі або справжні цикади.

На фото співоча цикада

Воно налічує більше півтори тисячі видів. Деякі з них особливо примітні:

    • найбільша – царствена цикада довжиною до 7 см і розмахом крил до 18 див. Ареал її проживання — острова архіпелагів Індонезії;
    • дубова цикада досягає 4,5 див. Зустрічається в Україні, а також на півдні Росії;
Дивіться також:  Комахи Червоної книги Росії
Back to Top