Цей степовий кіт комфортно себе почуває в степовій місцевості або в напівпустелях. Розселилися манули від Ірану до Азії, їх можна зустріти в Китаї і навіть у Монголії. Особливо затишно котам серед невисокого чагарнику, а так само, серед невеликих скель – саме там вони і воліють селитися.

Характер і спосіб життя степового кота

При слові «кішка», найчастіше представляється швидке, енергійне тварина, але ось енергійність і рухливість зовсім не характерні для манула. Він просто не вміє швидко бігати. Стрибати ж і дертися по деревах теж не в його смаку. До того ж, кіт дуже швидко втомлюється. Для нього краще відсипатися весь день і лише вночі виходити на полювання.

Велике суспільство теж не до вподоби пухнастому лежебоке. Куди краще для нього затишно влаштуватися в покинутій норі лисиці або борсука і відпочивати до настання ночі.

Оскільки «співрозмовників» манул не вітає, то і подавати голос йому особливо нікому. Піснею і проникливих криків від степового кота неможливо дочекатися навіть в самі романтичні періоди його життя.

Щоправда, у виняткових випадках він може поурчать хрипким голосом, або невдоволено пофыркать, от і все, на що він здатний. Мисливець з дикого кота відмінний. Терпіння і витримки йому не позичати. Манул може довго лежати в снігу або серед листя, вистежуючи жертву.

В якості здобичі він вибирає не занадто великих тварин – мишей і птахів. Однак, може впоратися і з твариною близького ваги, наприклад, з зайцем. Звичайно, якщо заєць не буде рятуватися втечею.

При полюванні взимку манул вибирає місця, які не надто занесені снігом, адже його багата шуба у снігових заметах грає йому зовсім не кращу послугу – з-за неї кіт просто грузне в снігу.

Дивіться також:  Лісовий кіт. Спосіб життя і середовище проживання лісового кота
Back to Top