Вони перетворюють їжу в найпростіші стану, після чого її можуть переварити коріння рослин. Так починається нове коло.
Форми міжвидових зв’язків
Взаємодія в рамках одного біоценозу може бути різної щільності:
1. Нейтральне. Організми входять в одне співтовариство, але практично між собою не перетинаються. Скажімо, це можуть бути білка і далекий від неї лось. Але такі зв’язки найчастіше можна зафіксувати лише у багатовидових біоценозах.
2. Аменсализм. Це вже жорстка конкуренція. У цьому випадку особини одного виду виділяють речовини, здатні вплинути на знищення опонента. Це можуть бути отрути, кислоти.
3. Хижацтво. Тут дуже щільний зв’язок. Одні особини стають обідом інших.
4. Паразитизм. У такій схемі одна особина служить притулком для іншої, більш дрібної особини. Цей «співмешканець» і годується, та живе за рахунок свого «перевізника». Для останнього це найчастіше не проходить безслідно, а завдає істотної шкоди. Однак призвести до щосекундної смерті не може.
Існують такі типи паразитів, яким потрібен постійний «господар». А є й ті, хто звертається до допомоги іншого живої істоти лише в разі необхідності, наприклад, зміни природних умов, або для годування (комарі, кліщі). Оселитися паразити можуть як на поверхні тіла господаря, так і всередині нього (бичачий ціп’як).
5. Симбіоз. Ситуація, при якій задоволені всі, тобто обидві сторони виносять для себе користь від взаємодії. Чи можливий такий варіант: один організм в плюсі, а на життя іншого такий контакт ніяк не впливає. Саме такий випадок бачимо, коли акулу супроводжує особливий вид рибок, користуючись заступництвом хижака.
