Можуть бути висячими або полустоячими. Мускулатура міцна, підтягнута. Кістяк полегшений. Собака справляє враження міцно складена, атлетичної статури.
Можливі забарвлення: найпоширеніші — сірий, палевий. Можливі різні відтінки рудого, бежевого, тигрового, мармурового. Білих плям не повинно бути багато, явним браком вважається біле забарвлення тварини. Цуценята піренейської вівчарки народжуються більш темними, порівняно з дорослими особинами. Поступово забарвлення шерсті світліє.
На фото щеня піренейської вівчарки
Догляд та утримання піренейської вівчарки
Категорично не рекомендується містити таку собаку в квартирі, це завдасть шкоди її психіці та фізичного стану, так і навколишнього оточення: в замкнутому просторі вона в прямому сенсі буде рвати і метати. Якщо ви живете не в приватному будинку, варто зупинити свій вибір на інших породах.
Особливу увагу при догляді за собакою цієї породи потрібно приділяти її вовни. Якщо її надовго залишити без вичісування, утворюються сильні ковтуни, видалити які можна тільки ножицями.
Тому кожен день, починаючи з раннього віку, вихованця потрібно якісно вичісувати. Особливо актуально це в період линьки. Важливо при цьому перевіряти шерсть на наявність реп’яхів, насіння рослин і кліщів.
Регулярного огляду вимагають вуха: вони повинні бути чистими, не мати стороннього запаху, почервонінь і корочок. Кігті, якщо вони не сточуються природним чином, потрібно час від часу підстригати.
Виховувати цуценя потрібно послідовно і твердо, не роблячи поблажок. В іншому випадку, собака швидко стає малокерованою, що може принести масу неприємностей. До процесу дресирування варто підходити творчо, підбирати цікаві варіанти занять і вправ, інакше собака швидко втрачає інтерес, відволікається.
