А свідоцтвами таких фактів стали навіть розкопки давньоєгипетських поховань, в яких були виявлені мумії цього виду диких котів.
Кошенята, які виходили в результаті схрещування диких особин з домашніми кішками мали вкрай цікавими і цінними властивостями, які зацікавили селекціонерів. Вони-то і змусили їх продовжити роботу з виведення породи.
Визнання на офіційному рівні чаузи отримала зовсім недавно, точніше в 2003 році. А оригінальне поєднання дикої сутності з тихим і поступливим домашнім характером нагоді не тільки при селекції чудової породи кішок, але і в найменуванні цих «дітей хаосу».
«Чаузи» походить від латинської назви очеретяного кота: хаусі. В даний час чистокровних представників цієї породи дозволено схрещувати тільки з абиссинскими кішками.
Родовід нащадків диких особин прийнято рахувати за кількістю поколінь від їх неодомашненных предків.
Перший гібрид від очеретяних котів – чаузи ф1, другий прийнято називати ф2, потім ф3 і так далі. Ф4 на сьогоднішній день вважаються найбільш популярними.
Догляд та харчування за породою чаузи
Незважаючи на наявність у крові дикості, що передається у спадок, кішки чаузи лагідні, доброзичливі і відчувають надзвичайну потребу людської уваги.
Вони віддані тим, хто їх годує, але тільки далеко не завжди дозволяють тримати себе на руках. Зате чаузи всюдисущі, нескінченно розумні, допитливі, активні і безстрашні.
Вони товариські, обожнюють бути в центрі уваги і грати головну роль в подіях.
У господарів можуть виникнути труднощі в спілкуванні і вихованні цих вихованців через їх нескінченної нескореності й незалежності, а також з нічного способу життя, який вони воліють вести.
