Ні для кого не секрет, що розводять свиней далеко не заради гарної мордочки, а заради м’яса. Закривати на це очі нерозумно, такий наш жорстокий недосконалий світ. Щорічно людство споживає близько 3 мільярдів тонн свинини.
Як кажуть, попит породжує пропозицію, і багато свинарі ще з давніх пір задалися питанням про виведення породи свиней, яка б володіла великою продуктивністю, високою якістю м’яса і була легка у догляді. На сьогоднішній день серед тваринників багатьох країн Європи і Америки набирає популярність в’єтнамська порода свиней, і не дарма.
Особливості і опис в’єтнамської свині
Батьківщиною цих парнокопитних вважають Південно-Східну Азію, а ось в європейські країни і Канаду вони потрапили з В’єтнаму, звідси і пішла назва – в’єтнамська вислобрюха свиня. Сталося це порівняно недавно – в 1985 році, але завдяки своїм численним перевагам, ці свинки швидко завоювали серця багатьох фермерів по всьому світу.
На фото в’єтнамських свиней не сплутаєш ні з однією іншою породою: вони мають злегка приплюснуті мордочки з невеликими стоячими вушками, коротенькі приземкуваті кінцівки, широку грудну клітку і провисаючий практично до підлоги живіт. При вигляді цих тварин відразу стає зрозуміло, за що їх називають вислобрюхими.
Забарвлення свинок переважно чорна, у деяких екземплярів бувають світлі плями. В’єтнамська біла свиня чистих кровей (не метис) – велика рідкість. На тілі у кнурів присутні характерні щетинки. Довжина щетини на загривку може досягати 20 см і за її положення можна визначити настрій тварини: від страху і від радості цей своєрідний ірокез встає дибки.
