Опис і особливості валлабі

Наша планета сама багата власниця представників флори і фауни. Скільки незвичайних і дивних тварин живе на нашій землі. Деякі представники настільки загадкові і милі, що їх не можна назвати інакше, ніж диво природи. Одним з таких чудес, є кенгуру, їх вважають унікальним даром природи.

Всього нараховують понад п’ятдесяти видів даної тварини. Всі представники мають свої особливості та відмінності, в основному вони полягають у розмірах тварин і вазі. Серед кенгуру відомі червоні, сірі, навіть є так звані кенгурові щури, а також валлабі – кенгуру середнього розміру, та багато інших.

Валлабі – це сумчасті тварини, які належать до сімейства Кенгурових. Вони не є окремою біологічної групою, а являє собою сукупність різновидів, які складаються з кількох родів.

Валлабі мають величезне схожість з велетенськими кенгуру, однак розміри цих тварин значно менше. Вага валлабі становить приблизно двадцять кілограм, а висота самої тварини близько сімдесяти сантиметрів.

Однак такі невеликі розміри тварини дозволяють здійснювати стрибки на цілих десять метрів в довжину. Серед валлабі розрізняють приблизно 15 видів, зовнішній вигляд і звички у даних тварин абсолютно ідентичні, відмінність полягає тільки в середовищі їх проживання. Наприклад, є болотні, гірські валлабі, смугасті, що живуть на островах, і так далі.

Багато хто з видів наших героїв на межі зникнення, як би сумно не було це визнавати, але, наприклад, смугасті валлабі залишилися жити тільки на двох островах поблизу західного узбережжя Австралії. Кенгуру валлабі вважають ендеміком Австралії.

Характер і спосіб життя

Тварина валлабі дуже дивне і незвичайне, це доводить і той факт, що їх можна утримувати в якості домашнього улюбленця. Кенгуру валлабі дуже прості у спілкуванні з людиною і їх можна легко приручити.

Дивіться також:  Імператорський пінгвін. Середовище існування імператорського пінгвіна

Однак для цього тварину необхідно вилучити з дикої природи ще в зовсім маленькому віці, а краще в дитинстві, і самостійно вигодувати і виховати його. Це дуже нелегке завдання, адже за дитинчам валлабі потрібен постійний догляд, годування в перший час здійснюється строго по годинах і з дитячої пляшечки.

Одним словом, такий домашній улюбленець зажадає чималих фізичних і моральних витрат з боку його господарів. Головне тут не упустити момент, так як дорослі представники цього сімейства вже не піддадуться виховання і приручення.

У дикій природі валлабі воліють триматися зграями. Однак самці кенгуру погано уживаються в одній зграї. Якщо вже доводиться ділити спільний простір, то вони демонструють своє невдоволення загрозливими позами, але при цьому бійки і війни за права лідера відбуваються вкрай рідко, так як ці тварини за своїм характером не відносяться до бійців.

Самки ж у свою чергу можуть вступити і в бійку між собою. Щоб таких конфліктів не відбувалося, у зграї панує особлива ієрархія, де є панівні особини і ті, хто змушений їм підкорятися. Це допомагає уникнути конфліктів між кенгуру.

За характером кенгуру валлабі дуже цікаві і мають дуже допитливим розумом. Вони люблять подорожувати по густій рослинності тропічного лісу і вивчати нові території, постійно розширювати межі.

Середовищем існування валлабі вважають джунглі, хоча вони часто виходять на пасовища і до водопоям. Деякі види віддають перевагу робити це виключно в нічний час, і взагалі, активний спосіб життя вони ведуть переважно в темний час доби.

Для сну вони знаходять якесь укриття і там протягом дня відновлюють свої сили, а з настанням темряви переходять у фазу неспання. Іноді валлабі називають деревними кенгуру. Це пов’язано з їх звичкою проводити багато часу на деревах.

Дивіться також:  Тварини Єгипту. Описи, назви й особливості тварин Єгипту

Харчування валлабі

Кенгуру валлабі відносяться до травоїдних тварин. Валлабі харчуються однієї рослинністю, яка знаходиться в зоні їх досяжності. Це можуть бути різні трави, листя чагарників, різні ягоди. Серед представників кенгуру валлабі є ті, хто потребує висококласному і збалансованому харчуванні.

Кенгуру валлабі поїдають тільки кращі сорти рослин, особливу перевагу віддають деяких видів папоротей, ягодам. При цьому вони можуть вживати в своєму раціоні і тваринну їжу.

Для втамування спраги ці тварини добираються водопоїв, однак у разі будь-якої небезпеки, валлабі можуть обійтися і зовсім без води і їжі. Це досить витривалі тварини, які деякий час можуть терпіти спрагу й голод.

Розмноження та тривалість життя валлабі

Кенгуру валлабі – це сумчасті, відповідно своїх дитинчати самки-валлабі носять в спеціальних сумках. Перед появою на світ потомства кожна майбутня мама піклується про майбутнє місце перебування своєї дитини.

Матері-кенгуру ретельно миють свої сумки, вилизують їх, адже тут вона буде носити свого малюка. Сама вагітність у кенгуру триває близько місяця, приблизно 30 днів.

Потомство кенгуру валлабі, їх ще називають джоуї, народжуються зовсім крихітними, їх розмір на момент пологів становить приблизно два сантиметри. Але вони вже здатні до першого подорожі, яку вони здійснюють, добираючись до сумки матері-кенгуру.

Роблять це крихітні малюки за допомогою дуже тоненьких і гостреньких кігтиків, якими вони спритно чіпляються за шерсть на череві матері. В маминій сумці малюки проводять свої перші вісім місяців життя. Спочатку, приблизно 80 днів їх вигодовують самки.

Сумка для матері кенгуреня служить будинком, ігровою кімнатою, захистом при будь-якої небезпеки. Фото кенгуру валлабі викликають розчулення, особливо якщо на ньому видніється стирчить з сумки голова малюка-кенгуреня.

Дивіться також:  Барханный кіт. Спосіб життя і середовище проживання барханного кота

Тривалість життя кенгуру валлабі у природному середовищу становить приблизно від 14 до 20 років. В якості домашнього вихованця валлабі живуть, як правило, близько 10 років, проте все залежатиме від харчування і умов проживання.

Back to Top