Дивлячись на носорога, при відвідуванні зоопарку або при перегляді документальних фільмів про природу, мимоволі дивуєшся, скільки неприборканої мощі під копитами такого «бронетранспортера» зі світу тварин.

Шкода, що шерстистого носорога, могутнього велетня, поширеного по всій Євразії в період останнього зледеніння, можна тільки уявити. Як і у випадку з мамонтами, нагадуваннями про те, що вони колись жили на Землі, служать лише наскальні малюнки і скелети, скуті вічною мерзлотою.

Опис і особливості шерстистого носорога

Шерстистий носоріг – вимерлий представник загону непарнокопитних. Він — останнє ссавець з сімейства носороговых, водившееся на Євразійському континенті.

За даними багаторічних робіт провідних палеонтологів світу шерстистий носоріг не поступався габаритами своєму сучасному побратимові. Великі екземпляри досягали 2 м у холці і довжини до 4 м. Пересувалася ця громадина на товстих кремезних ногах, що мають по три пальці, вага носорога досягав 3,5 тонн.

У порівнянні зі звичайним носорогом, тулуб у його вимерлого родича досить витягнутим і мало на спині м’язистий горб з великим запасом жиру. Цей жировий шар витрачався організмом тварини в разі його голодування і не давав носорогові загинути.

Горб на загривку служив і для підтримки його масивного приплюснутого з боків рогу, достигавшего часом 130 см в довжину. Малий ріг, розташований над великим, був не такий значний – до 50 см. Рогатими були як самки, так і самці доісторичного носорога.

Протягом багатьох років, знайдені рогу шерстистого носорога не могли правильно класифікувати. Корінні народи Сибіру, зокрема юкагиры, вважали їх кігтями птахів-гігантів, про яких складено чимало легенд. Північні мисливці використовували частини рогів при виготовленні своїх луків, це підвищувало їх міцність і пружність.

Дивіться також:  Тур бик тварина. Опис, особливості та причини вимирання туру

Back to Top